Вже давно скінчилося літо, майже з усіх дерев обсипалося листя, полетіли в теплі країни перелітні птахи, осінь повністю вступила в свої права.

Осінь — це чудова пора, яку оспівували найкращі поети, красу якої переносили на полотна прекрасні художники, якій присвячували свої твори великі композитори. Вона зачаровує нас щедрим урожаєм, золотим нарядом дерев, останніми теплими днями.

Думаючи про осінь, уявляєш себе серед осіннього парку… Який він гарний! На золотому тлі вже пожовклого листя виділяються надзвичайно яскраві плями осик і кленів. Пожовкле легке листя повільно падає зі струнких берізок. Між деревами видніються тонкі срібні нитки липкого павутиння. Тихо в парку… Під ногами шелестить опале сухе листя. Ще іноді курликають високо в небі журавлі. Дивовижний осінній пейзаж!

Щось прощальне відчувається в парку. Але яке чисте та прозоре повітря восени!.. На узбіччі алеї стоїть ще зелений старий розлогий дуб, втрачаючи дозрілі жолуді…

Як добре серед осінньої яскравої природи, довго не хочеться залишати її, розлучатися з цими золотими осінніми днями…

Але скоро ці дні вже закінчаться. І ми маємо останню можливість помилуватися видом, адже осінь-красуня, як ніби талановита художниця, розмалювала кожен кущ, дерево, квітку. Як добре дихати на повні груди прекрасним повітрям, радіючи його прозорості й чистоті! Приємно насолоджуватися золотою осінньою гамою, в яку сміливо вплітаються червоні кольори з різноманітними відтінками, що створюють багряні, пурпурові, бузкові, вишневі, фіолетово-червоні або бордові листочки…