Одного разу вранці виходиш на вулицю й відчуваєш особливу прохолоду. От і осінь. Хоч сонце все ще яскраво світить, але вже не пече по-літньому. І вітер вже нібито сердиться. І небо змінилося - сумне-сумне. Сонячне світло пом'якшало, стало сріблястим, воно більше не сліпить очі. Ось і з хмар ллється...

Зате радують око осінні вбрання природи - жовте, багряне, золоте листя дерев і кущів, строкаті квіти, ніжно-солом'яна суха трава. Ось яскраві яскраво-червоні ягоди шипшини, грона горобини, геть вкриті солодкими ягодами китиці винограду, рум'яні яблука а золоті груші у садах, забавні парасольки-гриби під деревами в лісі... Отже осінь - не така й погана пора. Сіється зерно на селі, урожай великий буде.