За тривалий час перебування у складі різних держав західні українці фактично втратили власну національну еліту. Єдиною суспільною верствою, спроможною відігравати роль лідерів народу, було духівництво.

Початок західноукраїнського національного відродження був пов’язаний із діяльністю греко-католицького духівництва.

Переважання представників духівництва серед українського національного руху спричиняло його більш консервативний характер порівняно з Наддніпрянщиною. Імперська влада використовувала український рух як противагу польському та угорському рухам і водночас стримувала, не бажаючи його посилення.

Значний культурний вплив Наддніпрянщини на західноукраїнське відродження.

Процес західноукраїнського національно-культурного відродження зародився наприкінці XVIII ст. на Закарпатті, а звідти поширився серед галицьких русинів. У Буковині українське відродження розпочалося в другій половині XIX ст.

Перший фольклорно-етнографічний етап тривав до 30-40-х рр. XIX ст. Поступово в його межах з’явилися ознаки переходу до наступної культурницької стадії. У роки революційних подій 1848–1849 рр. він почав набувати рис політичного етапу.

Під впливом революції 1848–1849 рр. західноукраїнський національний рух за темпами свого розвитку став випереджати Наддніпрянську Україну. Спричиняли це передусім утиски й переслідування українства в Наддніпрянщині з боку російської влади.

Объяснение: