Йоганн Себастьян Бах (21 (31) березня 1685, Айзенах — 28 липня 1750, Лейпциг) — видатний німецький композитор, органіст і скрипаль, представник стилю бароко, один із творців світової музичної класики, вважається одним із найвизначніших композиторів світу.
21 березня 1685 р. в маленькому містечку Айзенах (Німеччина, Тюрингія) у родині скрипаля Йоганна Амврозія народилася шоста дитина, хлопчик Йоганн Себастьян. Світ звуків зацікавив його ще з дитинства. Йоганн мав прекрасний музичний слух, із п’яти років грав на скрипці. Музика стала частиною його життя. Малий скрипаль, володіючи чудовим срібним сопрано, співав у хорі міської школи. У 9 років хлопчик втратив матір, а через рік — і батька, дитинство скінчилося. Себастьяна та його брата — Йoганна Якобa, узяв до себе старший брат — Йогaнн Христоф, який був оргaністом у містечку Ордруф. Брати вступили у гімназію, паралельно навчaючись грі на клавірі та органі. Цього талановитому Себастьяну було мало — він хoтів сaм твoрити музику.
У 1700 р. п’ятнадцятирічний Бах їде навчатись до Люнебурга, у школу церковних півчих. Там співає у хорі, але невдовзі втрачає голос (у зв’язку з мутацією) і отримує можливість грати в оркестрі на скрипці. Під час навчання юнак відвідує Гамбург, місцевий оперний театр, знайомиться із кращими зразками тогочасної музики. На цей же період припадають перші композиторські спроби Йоганна Себастьяна і трапляється ще одна знакова подія у біографії композитора: у 1705 р. Бах пішки вирушив із Арнштаду в Любек (близько 400 кілометрів), щоб послухати гру видатного органіста Дітріха Букстегуде.
У липні 1708 р. Бах отримав місце органіста, а пізніше й концертмейстера палати герцогів в Мюльхаузені. Тут він одружується зі своєю троюрідною сестрою Марією Барбарою Бах. До творів цього періоду належить більшість зрілих фантазій, фуг та органних прелюдій, що відзначаються емоційним багатством, драматичним розмахом, пишністю звучання і вільністю форми; їх яскрава багатогранна музична мова почасти випереджала свій час.
У 1717 р. Йоганна Себастьян приймає запрошення герцога Ангальт-Кетенського Леопольда стати придворним капельмейстером. Роботою Бах був задоволений: князь розумівся на музиці, цінував його і не заважав творити. У Кетені композитор писав, переважно, концертні твори для клавіру (на зразок скрипкових), тим самим утвердивши самостійність цього інструмента.
У цей період були написані «Бранденбурзькі концерти», збірка «Добре темперований клавір», англійські та французькі сюїти, ряд творів для скрипки та віолончелі.
У 1720 р. Баха спіткало горе — померла його дружина. У 1721 р. композитор одружується вдруге — на Анні Магдалені Вількен. Сім’я Йоганна Себастьяна переїздить до Лейпцига. Там у церкві св. Томи відбулося виконання його «Страстей за Йоганнесом», що продемонструвало виняткову майстерність композитора. Коло обов’язків Баха розширилось, він не лише став кантором хору Співочої школи, тепер він відповідав за все світське і духовне музичне життя міста.
У Лейпцигу Йоганн Себастьян прожив до останніх своїх днів. Тут з’явилися його найвідоміші твори: «Страсті за Матфієм», «Страсті за Маркусом», «Меса сі мінор», «Різдвяна ораторія», «Гольдберг-варіації», «Італійський концерт», «Мистецтво фуги», «Різдяна» й «Великодня» ораторії, понад 300 кантат.
Наприкінці 1740-вих років композитор захворів, став різко втрачати зір, проте, навіть осліпнувши повністю, продовжував творити, диктуючи ноти для запису.
Йоганн Себастьян Бах помер 28 липня 1750 р. Це викликало величезний наплив народу з різних куточків Німеччини. Композитора поховали поруч із церквою св. Томи, де він прослужив 27 років. Згодом територією храму пролягла дорога і могила загубилася. У 1894 р. останки під час будівельних робіт випадково знайшли, тоді й відбулося урочисте перепоховання.
Творча спадщина Баха нараховує понад 1000 композицій: 320 світських і духовних кантат, дві ораторії, численні меси, мотети, хорали та інструментальні твори. Переважна більшість вокальних композицій написана на релігійну тематику, мелодика їх пройнята філософською заглибленістю («Страсті за Йоганнесом», «Страсті за Матфієм», «Страсті за Маркусом», «Меса сі-мінор»). Зі світських вокальних творів композитора особливо виділяють «Селянську», «Феб і Пан», «Кавову» кантати, що безпосередньо пов’язані з тодішнім побутом.
Інструментальна музика Баха (прелюдії, токати, фантазії, сонати, фуги, сюїти тощо) написана для органа та клавесина. Також він створив сонату для скрипки соло, кілька сюїт для віолончелі соло, твори для оркестру (4 сюїти, 6 Бранденбургських концертів), концерти для скрипки, для клавесина з оркестром та інші.
Складною виявилася і доля творчої спадщини композитора. Півстоліття його музикою ніхто не цікавився. Справжній інтерес до творчості Баха виник лише після 1820-тих: у 1850 р. для виявлення та публікації невідомих рукописів композитора було створено «Бахівську спільноту», а середини 20 ст. Лейпциг приймає Міжнародний конкурс імені Йоганна Себастьяна
Ответ:
Йоганн Себастьян Бах народився в маленькому містечку Айзенах і був восьмою і наймолодшою дитиною скрипаля Йоганна Амвросія Баха. Усі Бахи жили у гірській Тюрингії. З початку XVI століття в родині Баха були флейтисти, сурмачі, органісти, скрипалі, капельмейстери. Їхнє музичне обдарування передавалося з покоління в покоління. Коли Йогану Себастьяну виповнилося п'ять, батько подарував йому скрипку. Йоганн швидко навчився на ній грати, і музика стала невід'ємною частиною і його життя.
Малий скрипаль, володіючи дуже гарним голосом, співав в хорі міської школи, але щасливе дитинство скінчилося рано — коли майбутньому композитору лишень виповнилося 9 років, померла його мати, а через рік — батько. Себастьяна та його брата — Йоганна Якоба, узяв до себе їхній старший брат — Йоганн Христоф, який був органістом у містечку Ордруф. Себастьян та Якоб вступили у гімназію, й паралельно брат навчав їх гри на органі та клавірі. Але лише виконавства Себастьяну було мало — він хотів сам творити музику. Якось йому вдалося отримати із замкненої шафи нотний зошит, де у брата були записані твори знаменитих у той час композиторів: Фроберґера, Керлля, Пахельбеля й інших. Ночами потайки він переписував ці ноти. Коли піврічна робота уже наближалася до завершення, брат застав його за цим заняттям і відібрав усе, що було зроблено. Ті безсонні години при місячному світлі надалі згубно позначаться на зорі Баха.
У 1700 році, коли сім'я Йоганна Христофа суттєво збільшується, Себастьян відокремлюється й переїздить до Люнебурга, де в 1700–1703 роках навчається в школі церковних півчих при монастирі. Після втрати голосу (у зв'язку з мутацією) Бах має можливість грати в оркестрі на скрипці. Під час навчання Бах відвідує Гамбург, щоб познайомитись із музикою органіста Райнкена та відвідати оперний театр. Крім того, він був у Целле, де мав можливість чути нову французьку музику у виконанні самих же французів, які там служили при дворі. До цих років належать і перші композиторські досліди Баха — твори для органа і клавіра.
По закінченні навчання мрія Баха про вступ до університету не здійснилася, оскільки потрібно було заробляти гроші на прожиття. З 1703 по 1708 він певний час служить в Веймарі в капелі Ернста Ваймарського[14], проте за кілька місяців переїхав до Арнштадта, де йому запропонували посаду органіста в новій церкві, де щойно було реконструйовано орган. Попри, здавалося б, сприятливі для життя й творчості умови, у Баха виникають різні конфлікти із його арнштадтським оточенням. На цей період припадає відома подія у біографії композитора: в 1705 році Бах йшов пішки близько 400 км із Арнштаду до Любеку, щоб послухати гру видатного органіста Дітріха Букстегуде. У Любеку Бах пробув більше, ніж йому було дозволено (замість 4 тижнів відпустки Бах залишався у Любеку майже 2 місяці), через це напруга між ним і властями міста, що й так на той час вже існувала, ще більше посилилася. На початку 1707 року Бах переїхав до Мюльгаузена, де 15 липня його офіційно затвердили на посаду органіста церкви св. Власія.
У жовтні того ж року Бах одружився зі своєю троюрідною сестрою Марією Барбарою Бах. Його творчі інтереси були зосереджені тоді, головним чином, на музиці для органу та клавіру. До цього періоду належить, зокрема, «Капріччіо на від'їзд коханого брата».
Объяснение:
Я брал инфу с открытых источников,надеюсь подходит
)