Як багато речей навколо нас,які ми не помічаємо. Ми знайомимось з людьми,вчимося,працюємо, однак весь цей період нашого життя від нас швидко тече час. Чому дуже часто можна почути такі слова як: " Все збирався сказати, та так і не сказав, час минув швидко, а людини вже нема"? Потім ми довго шкодуємо, що не сказали важливу річ близькій людині, не підтримали її у тяжкій ситуації, не подарували їй обійми. Час іде, кожну хвилину,кожну секунду. Земля йде обертом , за нею й годинник.

Недаремно Вольтер сказав: "Час — на світі немає нічого довшого, бо він міра вічності, і немає нічого короткішого, бо його не вистачає на виконання наших бажань; немає нічого повільнішого для того, що чекає, нічого швидше для смакуючого задоволення; воно досягає нескінченності у великому і нескінченно ділиться у малому; люди нехтують ним, а втративши, шкодують; все відбувається у часі; воно знищує негідне у пам'яті потомства…"

Ми повинні цінувати той час який нам відведено,повинні пам'ятати про близьких людей,щоб потім не "кусати лікті" від болю у грудях та душі. Потрібно пам'ятати:"Час не лікує".

Писала те,що було на душі)